Доброго дня.
Дякую за попередню відповідь. Тоді наступне питання практичного характеру. Не зважаючи на приналежність товару до товарів подвійного використання, але відсутність у підпункті 2, пункту 12 Порядку, затвердженого ПКМУ 86, під час імпорту митною службою ці товари досить часто трактуються як такі, що потребують дозволу для імпорту, оскільки вони є товарами подвійного використання (це є чомусь для митної служби вирішальним фактором). Як бути у таких випадках, щоб пояснити, що ці товари не потребують висновку або дозволу під час імпорту?
Дякую.
питання більше стосується взаємодії із митними органами, зі свого боку Держекспортконтроль може за зверненням суб'єкта провести попередню експертизу цих товарів і надати відповідне роз'яснення, що міститиме посилання на відповідні нормативно-правові акти, якими визначається порядок міжнародної передачі цих товарів
Добрий день.
Надайте будь ласка роз’яснення, щодо подання до Держекспортконтролю документу підтвердження доставки після здійснення послуг з ремонту виробу на території АТ НВКГ «Зоря» - «Машпроект» (експортер).
Відповідно до п.17 отриманого дозволу експортер повинен у 45-денний термін після здійснення експорту товару подати до Держекспортконтролю документ підтвердження доставки товарів.
Запитання наступні:
45-денний термін потрібно рахувати від дати оформлення акту наданих (виконаних) послуг з ремонту або з дати перетину відремонтованим виробом митного кордону України або з моменту відвантаження виробу на борт судна замовника (з дати оформлення відповідного коносаменту)?
Чи можливо оформлений акт наданих послуг з ремонту подати до Держекспортконтролю замість зазначеного у дозволі документа підтвердження доставки товарів? Можливо щоб вказаний акт наданих послуг з ремонту з боку замовника підписав уповноважена особа - представник посольства країни замовника (а саме аташе) чи обов’язково потрібна підпис керівника замовника (кінцевого користувача)? Достатньо надати до Держекспортконтролю копію зазначеного акту?
Добрий день!
Згідно з п. 23. Постанови КМУ №86 для отримання висновку на право здійснення тимчасового вивезення товарів для демонстрації на виставках та ярмарках, рекламування, проведення випробувань, навчань та з іншою метою, якщо це не передбачає переходу права власності на товари, український суб’єкт надсилає до Держекспортконтролю лист із стислим викладенням мети звернення, до якого додаються зобов’язання (гарантії) суб’єкта щодо зворотного ввезення товарів в Україну без зміни їх кількісних і якісних характеристик.
Якщо закордон тимчасово вивозиться верстат (товар подвійного використання) для здійснення його ремонту та модернізації (що дозволить на верстаті виготовляти широкий діапазон інструментів та покращить його операційні характеристики), тоді в такому разі суб’єкт може надати зобов’язання (гарантії) щодо зворотного ввезення товарів в Україну без зміни їх кількісних і якісних характеристик? Якщо ні, то які зобов’язання (гарантії) потрібно надавати?