Створення і розвиток національної системи експортного контролю України
(історична довідка)

 

 Процес становлення і розвитку України після здобуття нею незалежності потребував створення системи експортного контролю, яка б надійно захищала інтереси держави у сфері експорту-імпорту спеціальної техніки та забезпечувала регулювання зовнішньоекономічної діяльності у галузі експорту та імпорту озброєння, військової техніки, а також інших товарів і технологій, що підлягають експортному контролю, з метою запобігання розповсюдженню зброї масового знищення і звичайних типів озброєння.

Державна система експортного контролю - це система взаємодії органів експортного контролю, центральних та інших органів виконавчої влади під час проведення спільних заходів, спрямованих на забезпечення належного контролю за міжнародними передачами товарів відповідно до міжнародних зобов'язань і керівних принципів, прийнятих Україною у галузі експортного контролю, та національної безпеки.

Першим на законодавчому рівні кроком на шляху створення системи експортного контролю можна вважати Закон про зовнішньоекономічну діяльність, який було прийнято Верховною Радою України у 1991 році. Зокрема, стаття 20 цього Закону передбачає, що експорт і імпорт озброєння, боєприпасів, військової техніки і спеціальних компонентів для її виробництва, вибухових речовин, ядерних матеріалів, технологій, обладнання, устаткування, а також інших видів продукції і послуг, повинні здійснюватися виключно суб’єктами зовнішньої економічної діяльності, уповноваженими Україною на державному рівні. Призначення уповноважених суб’єктів зовнішньої економічної діяльності, які можуть здійснювати зазначений вище експорт і імпорт, а також регулювання відповідних експортно-імпортних операцій віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, який повинен узгоджувати свої рішення з відповідними постійними комісіями Верховної Ради України.

Державний контроль експорту практично був введений Указом Президента України №45 від 20 січня 1992 року та Постановою Кабінету Міністрів України №153 від 25 березня 1992 року, відповідно до якої було створено Урядову експертно-технічну комісію на чолі з міністром машинобудування, військово-промислового комплексу та конверсії

Комісія мала відповідні функції та повноваження по прийняттю рішень щодо експорту-імпорту певних видів продукції підприємств військово-промислового комплексу, передача яких, у відповідності з міжнародною практикою, контролюється з метою запобігання розповсюдження зброї масового знищення та звичайних видів озброєнь. Основним завданням комісії було створення системи експортного контролю в нашій державі, а також сприяння розвитку міжнародного співробітництва України з іншими державами у цій галузі.

За поданням Урядової комісії Верховною Радою України у вересні 1992 року був прийнятий Закон про доповнення Карного кодексу України статтею про відповідальність за незаконний вивіз сировини, матеріалів та обладнання для створення зброї, військової та спеціальної техніки.

Майже рік роботи Комісії та надбаний за цей час досвід у галузі державного регулювання міжнародних передач, а також вивчення відповідного міжнародного досвіду показали необхідність удосконалення існуючої системи контролю, перш за все, шляхом надання їй міжвідомчого характеру, що й надало можливість перейти до другого етапу побудови національної системи експортного контролю в Україні.

У зв’язку з тим, що статус комісії як консультативного органу не забезпечував достатньої оперативності у вирішенні питань, пов’язаних з контролем за експортом, у відповідності до Указу Президента України №3/93 від 3 січня 1993 року “Про удосконалення державного експортного контролю” Урядова експертно-технічна комісія була перетворена в Урядову комісію з експортного контролю (УКЕК) на чолі з віце-прем’єр-міністром України, а також був створений Експертно-технічний комітет при Кабінеті Міністрів України, завданням якого було виконання функцій робочого органу Урядової комісії.

Основні функції та завдання Урядової комісії з експортного контролю, а також її персональний склад були затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 160 від 4 березня 1993 року. У відповідності з Положенням про Експертно-технічний комітет, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів №779 від 21 вересня 1993 року, основним завданням Експертно-технічного комітету було забезпечення державного контролю експорту/імпорту контрольованих товарів, а також дотримання Україною міжнародних правових норм по нерозповсюдженню зброї масового знищення та її носіїв. До його компетенції було віднесено вирішення питань, пов’язаних з ліцензуванням експорту/імпорту військової техніки, а також товарів і технологій подвійного використання.

21 вересня 1993 року у зв’язку з підписання постанови Кабінету Міністрів України № 779 вважається офіційним Днем створення державної системи експортного контролю в Україні.

До складу Урядової комісії, очолюваної Віце-прем’єр-міністром, увійшли представники Міністерства закордонних справ, Міноборони, Мінмашпрому (Мінпромполітики), Академії Наук, Держкомкордону, Державного митного комітету (Держмитслужба), Міністерства зовнішньоекономічних зв’язків, Служби безпеки України, МВС, Мінюсту, Міністерства економіки, Держатома, Мінекобезпеки.

Постановою Кабінету Міністрів № 159 від 4 березня 1993 року було затверджено Перелік видів сировини, матеріалів, обладнання та технологій, вивіз яких за межі України може здійснюватися тільки за спеціальним дозволом.

Основна допомога для створення і розвитку національної системи експортного контролю в Україні була надана урядом США відповідно до двосторонньої міжурядової угоди України та США від 5 грудня 1993 року, далі неодноразово пролонгованій. У рамках цієї співпраці у 1994 році розпочалося створення Автоматизованої системи експортного контролю (АСЕК). До 1998 року уже було розгорнуто локальну мережу. Неодноразово стажування в США проходили фахівці Держекспортконтролю ( У Каліфорнійському Коледжі в Монтереї, котрий спеціалізується на проблемах безпеки та нерозповсюдження, а також у Центрі експортного контролю університету штату Джорджія).

Являючись робочим органом Урядової комісії з експортного контролю, Комітет займався підготовкою матеріалів, котрі виносились на засідання УКЕК, контролював виконання прийнятих нею рішень, розробляв і коригував списки товарів, які підлягали експортному контролю, проводив технічну, правову та економічну експертизу заявок на експорт, розробляв пропозиції про надання повноважень суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності на право торгівлі товарами, що контролюються.

Підписання Україною у 1994 році Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, Меморандуму про взаєморозуміння між Україною та США щодо передач ракетного обладнання і технологій, а також окремих документів МАГАТЕ, підписання Конвенції про заборону розробки, виробництва та накопичення бактеріологічної і токсичної зброї та її знищення, приєднання України до міжнародних режимів контролю ( Група ядерних постачальників та Вассенаарська домовленість) стало імпульсом до подальшого удосконалення державної системи експортного контролю.

11 червня 1996 року питання, пов’язані з роботою державної системи експортного контролю і експорту озброєнь, розглядалися на засіданні Ради національної безпеки і оборони при Президентові України. Згідно з рішенням Ради національної безпеки та оборони та відповідним дорученням Президента України були зроблені подальші кроки по удосконаленню державної системи експортного контролю.

Відповідно до Указу Президента України №1279/96 від 28 грудня 1996 року «Про дальше вдосконалення державного експортного контрою» з метою забезпечення інтересів національної безпеки, дотримання міжнародних зобов’язань України щодо нерозповсюдження зброї масового знищення та її носіїв, установлення належного державного контролю за здійсненням міжнародних передач озброєнь, військової та спеціальної техніки, окремих видів сировини, матеріалів, обладнання та технологій, котрі можуть бути використані для створення зброї, військової і спеціальної техніки, Урядова комісія по експортному контролю була перетворена в Урядову комісію з політики експортного контролю, а Експертно-технічний комітет при Кабінеті Міністрів - в Державну службу експортного контролю України.

Цим же Указом були визначені основні завдання Служби.

У рамках проведеної наприкінці 1999 року адміністративної реформи відповідно до Указу Президента України від 15 грудня 1999 року № 1573 Державна служба експортного контролю України була ліквідована, а її функції перейшли до переутвореного Міністерства економіки України.

З метою підвищення ефективності військово-технічного співробітництва України з іноземними державами Указом Президента України від 8 липня 2000 року № 868 утворений Комітет з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю при Президентові України, на який були покладені функції розроблення пропозицій і рекомендацій щодо концептуальних засад, приорітетних напрямів державної політики, з інших питань військово-технічного співробітництва з іноземними державами та експортного контролю, забезпечення політичних, економічних та військових інтересів України в цих сферах.

На підставі відповідних завдань, затверджених Президентом України за підсумками засідання РНБО України, що відбулося у червні 2001 року, з метою підвищення ефективності державного експортного контролю та забезпечення міжнародного авторитету України Указом Президента України від 27 грудня 2001 року № 1265 була утворена Державна служба експортного контролю України, як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує реалізацію державної політики експортного контролю.

Відповідно до Указу Президента України від 17.04.02 № 342 основними завданнями Державної служби експортного контролю України є:
- участь у формуванні та забезпечення реалізації державної політики у сфері державного експортного контролю щодо забезпечення захисту інтересів національної безпеки, виконання міжнародних зобов'язань України, пов'язаних з нерозповсюдженням зброї масового знищення, засобів її доставки та обмеженням передач звичайних видів озброєння, зміцнення міжнародного авторитету України;
- реалізація заходів, спрямованих на встановлення та забезпечення державного контролю за здійсненням міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання (далі - товари, що підлягають державному експортному контролю), контролю за використанням цих товарів у заявлених цілях, у тому числі щодо недопущення використання товарів, що підлягають державному експортному контролю, у терористичних та інших протиправних цілях;
- участь у розробленні проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів, пов'язаних з регулюванням діяльності у сфері державного експортного контролю;
- здійснення в межах своєї компетенції заходів щодо розвитку співробітництва з відповідними органами іноземних держав та організаціями міжнародних режимів експортного контролю.